Тихе місячне сяйво -
Безхвильне, безмежне
Мов світ померає
У млявiй ночі.

Мабудь то надія,
Що спала у серці,
Та знов пробудилась,
Волає до нас.

Нема куди дітись
Від болю й безсилля,
Від світу бажання,
Яке покида.

Ти знов залишаєш
Мене мовчазною.
Ти знову пішов
У безодню страхів.

Я буду кохати,
Я сильною стану.
Не буду страждати,
Зустрівши любов.